ВИЧА́ВЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́ЧАВИТИСЯ, иться, док. 1. При натискуванні, надушуванні виділятися з чого-небудь (про рідину, рідку масу і т. ін.).

2. тільки недок. Пас. до вича́влювати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 537.