ВИХРЕ́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ХРЕСТИТИСЯ, ещуся, естишся, док. 1. Переходити у християнство з іншої релігії.
2. перен., розм., заст. Міняти своє ім’я або прізвище на інше. — От теперечки ми вже й справді не Посмітюхи, — промовив Микола, — доведеться знов вихрещуватись заново на старі прізвища (Н.-Лев., II, 1956, 254).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 535.