ВИХИ́ТРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́ХИТРИТИСЯ, рюся, ришся, док. Застосовувати все своя уміння, хитрі прийоми для досягнення чого-небудь; приловчатися. Як гарно людині в цій картині!.. І комікувати не треба на догоду любителям реготу, ні вихитрюватись в складності сюжетних колізій (Довж., II, 1959, 166); Боженко вихитрився, вихилився і садонув поручика Драгомирецького носком чобота (Смолич, Мир.., 1958, 299).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 526.