ВИТІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до витівни́к. Це була невгамовна, непосидюча витівниця і взагалі дуже весела дівчина… (Трубл., III, 1956, 276).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 512.