ВИТЯ́ЖНО, присл., діал. Протяжно. Розпочав [співати] чумака голосно та витяжно (Н.-Лев., І, 1956, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 524.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ВИТЯ́ЖНО, присл., діал. Протяжно. Розпочав [співати] чумака голосно та витяжно (Н.-Лев., І, 1956, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 524.
Витяжно нар. Протяжно. Роспочав чумака голосно та витяжно. Левиц. І. 18.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 196.