ВИТУ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́ТУПИТИСЯ, иться; мн. ви́тупляться; док. Робитися тупим від частого вживання.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 521.

Витуплюватися, лююся, єшся, сов. в. витупитися, плюся, пишся, гл. Тупиться, иступиться. Витупиться міч. К. Пс. 44.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 195.