ВИТРУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. витру́шувати 1, 2. Цілий тиждень Христя.., наче в каторжній роботі, коло печі крутилася, уриваючи післяобідній зайвий час на підмазування, витрушування (Мирний, III, 1954, 81).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 520.

Витрушування, ня, с. Чистка печныхъ трубъ. Мир. Пов. ІІ. 56.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 195.