ВИ́ТРАМБОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́трамбувати. — Побачу, як викладені стіни, витрамбована долівка, пригнані двері й вікна (Шер., В партиз. загонах, 1947, 65).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 517.