ВИ́ТОРЕНИЙ, а, е, рідко. Добре в’їжджений; утоптаний. Йшли солдати із-за Псла.. Яром, долом, битим полем, Шляхом витореним, голим (Мал., II, 1956, 224).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 515.