ВИТО́ПТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вито́птувати 1-3. Він [цинодон пальчастий] скоро відростає після спасання і добре витримує витоптування (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 111); Дуже популярна рослина [спориш звичайний], яка росте у дворах.. Витривала до витоптування (Лікар, рослини.., 1958, 89).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 515.