ВИТВЕРЕ́ЗНИК, а, ч. Санітарно-медична установа для витвережування п’яних. Витверезник? Коли ж це я побував у ньому? (Вол., Місячне срібло, 1961, 107).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 508.