ВИ́ТАРУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Визначити вагу тари або перевірити показники яких-небудь приладів за допомогою контрольних приладів.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 507.

Витарувати, рую, єш, гл. Вывѣсить (неправильные вѣсы). Витарувати терези. Рк. Левиц.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 191.