ВИСТЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СТЕРЕГТИ, ежу, ежеш; мин. ч. ви́стеріг, ви́стерегла, ло; док., перех. Стежити за ким-, чим-небудь, підстерігати когось, щось. Її [Параскіцу] вистерігали, підглядали, шептались при ній (Коцюб., І, 1955, 272).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 500.

Вистерігати, гаю, єш, сов. в. вистерегти, режу, жеш, гл.

1) Подстерегать, подстеречь. Вистереже мене коло дверей, махне мені відром, — я й догадаюсь: побіжу, води їй унесу. Г. Барв. 112.

2) Предостерегать, предостеречь.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 189.