ВИСОТОМІ́Р, а, ч. Загальна назва приладів для виміру висоти (точок земної поверхні, дерев, польоту літальних апаратів і т. ін.). Стрілка висотоміра наближалась до цифри 7000 метрів.. Дмитро зрозумів, що з такої висоти їм нічого не побачити, і почав знижуватись (Хор., Незакінч. політ, 1960, 9); Радіолокаційний літаковий висотомір дозволяє визначити дійсну висоту польоту (Осн. радіотехн., 1957, 221).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 496.