ВИСОКОПОВА́ЖНИЙ, а, е. Те саме, що високошано́вний. — Я хочу запевнити вас, що ми — ми, румунська інтелігенція, — дуже шануємо високоповажного доктора Гальванеску (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 84).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 495.

Високоповажний, а, е. Многоуважаемый, глубокоуважаемый. Ось високоповажний пан Шрам із сином. К. ЧР. 211. Високоповажний добродію! Милостивый Государь!

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 188.