ВИ́СЛУХАТИ див. вислу́хувати.
ВИСЛУХА́ТИ див. вислу́хувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 489.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ВИ́СЛУХАТИ див. вислу́хувати.
ВИСЛУХА́ТИ див. вислу́хувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 489.
Вислухати, хаю, єш, сов. в. вислухати, хаю, єш, гл.
1) Выслушивать, выслушать. Все вислухав, що до його тітка говорила. Рудч. Ск. II. 94.
2) Слушать, прослушать.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 187.