ВИ́СИПКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що на́сип.
2. мед. Те саме, що ви́сип 1.
3. мисл. Зграя пернатої дичини (вальдшнепів, куликів тощо), яка раптово прилітає куди-небудь, з’являється в лісі, в полі, на болоті і т. ін. Тоді в чагарниках, а особливо на узліссях, з’являється у нас на Україні вальдшнеп і поодинці, і цілими табунами, так званими висипками (Вишня, II, 1956, 142).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 483.