ВИСВІ́ТЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СВІТЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. рідко. Світячи або спрямовуючи куди-небудь світло, робити видним щось. Ліхтариком з рукава модної "комендантської" сукні Труда висвітлила спочатку важкі черевики (Ле, Право.., 1957, 196).

2. перен. Робити відомим, пояснювати, роз’яснювати, розкривати що-небудь у деталях. В журналах вона .. читала наукові розвідки, які по-новому висвітлювали те або інше питання в науці чи літературі (Донч., V, 1957, 332); // Зображуючи, показувати що-небудь, робити зрозумілим (в літературі, мистецтві).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 480.