ВИ́СВЯЧЕНИЙ, а, е, церк. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́святити. Висвячені митрополит Іов (Борецький) і єпіскопи були противниками уніатсько-католицької політики польського уряду на Україні (Іст. УРСР, І, 1953, 189).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 481.