ВИ́САПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́сапати. Обліковець, обернувши кашкета задом наперед, похапцем відмахує сажнем висапану площу (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 77).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 479.