ВИ́РІД, роду, ч., рідко. Те саме, що ви́родок. Розказують школярі про Якимові варварства,.. на вирода всі нарікають (Ков., Світ.., 1960, 122).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 470.

Вирід, роду, м. Выродокъ, уродъ. Нема роду без вироду. Ном. № 9342.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 182.