Про УКРЛІТ.ORG

виряджений

ВИ́РЯДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́рядити. Врочистий, виряджений, в суконних штанах, юхтових чоботях,.. пастух вертався з виставки (Горд., І, 1959, 603); Виряджена поглядом Марії Йосипівни, дівчина аж на шляху оглянулася (Ле, Клен. лист, 1960, 117);

Ви́ряджений як на весі́лля — пишно вдягнений, убраний; причепурений. Меланія вийшла з дівчатами виряджена як на весілля (Гончар, І, 1954, 504).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 478.

вгору