ВИ́РОЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́ростити. Проте з лопатою весною Я корчуватиму цей зруб. Любовно вирощений мною, Тут зашумить крилатий дуб (Стельмах, Жито.., 1954, 82); Давайте, говоріть ви, народом породжені й на тій же землі вирощені лицарі правди! (Ле, Наливайко, 1957, 341).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 476.