ВИРОБНИ́ЧНИК, а, ч. Той, хто працює на виробництві, виробляє, виготовляє яку-небудь продукцію. — А нашим старим виробничникам чомусь здається, що на їх вік вистачить і того, що вони взнали колись (Шовк., Інженери, 1956, 149); Є немало прикладів, коли творча співдружність наукових працівників і виробничників давала чудові результати (Рад. Укр., 20.IX 1956, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 474.