ВИРОБЛЯ́ТИСЯ, я́ється і ВИРО́БЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́РОБИТИСЯ, иться; мн. ви́робляться; док. 1. Складатися, створюватися внаслідок досвіду, вправ, повторюваності якої-небудь дії і т. ін. Йшла хитаючись [Аглая], мов підпита або та, що багато перебувала б човнах або кораблях, через що й виробляється хитання в ході (Коб., III, 1956, 306); Бувалий солдат не розгубився. На фронті виробилась армійська звичка швидко орієнтуватись і приймати рішення (Шиян, Гроза.., 1956, 658); // Ставати ким-небудь, працюючи в якійсь галузі. — Жи́ла то жи́ла, — згодився Брянський, — але командир з нього виробляється чудовий (Гончар, І, 1954, 76); За короткий час він виробився на дуже доброго домашнього учителя (Мак., Вибр., 1954, 354); // Удосконалюватися, набирати певних рис. Та невважаючи на ті зусилля граматиків, можемо сказати, що наша літературна мова в останніх десятиліттях таки значно виробилася (Фр., XVI, 1955, 337).
2. Виснажуватися, знесилюватися в роботі. Як, бувало, не виробиться чоловік, як не намучиться, чи яка гризота не в’їсться в серце, а прийде в цей закуток, походить між деревами, подивиться на ставок.. і на душу проллються тиха задума і спокій (Стельмах, І, 1962, 538).
3. тільки недок. Пас. до виробля́ти. Утворення річкових долин подібне до утворення яру. Тільки долина виробляється постійними потоками вади і на протязі значно більшого проміжку часу (Фіз. геогр., 5, 1956, 113); На всіх чотирьох дільницях щодня збиралися мітинги.. Кимсь старанно вироблялися нові вимоги, їх забували й знов новіші вишукували (Ле, Міжгір’я, 1953, 188).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 473.