ВИРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ВИРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́РОБИТИ, блю, биш; мн. ви́роблять; док., перех. 1. Виготовляти що-небудь, робити якісь речі, предмети і т. ін. Тут з дерева виробляють всячину — і вози, і колеса, мебель всяку, вікна (Мирний, IV, 1955, 329); Важка промисловість УРСР, що виробляє засоби виробництва, й надалі випереджатиме інші галузі народного господарства (Наука.., 12, 1957, 3); З золота й срібла обабіч при вході собаки стояли. Виробив їх надзвичайно майстерно Гефест кривоногий (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1965, 127); // Надавати певної форми чому-небудь. Руки бігали по тісті, виробляли шишки, викачували, розкачували довгі качалочки, розпліскували, вирізували зубчиками (Н.-Лев., III, 1956, 73); Затіяла [Катерина] пекти хліб. Вона напалила піч, виробила хлібини, посадила їх на гарячу черінь і закрила заслінкою (Чорн., Визвол. земля, 1950, 193).
2. Створювати, складати, визначати в певних рисах. Комуністичні партії незалежні і виробляють політику, виходячи з конкретних умов своїх країн (Програма КПРС, 1961, 38); Довго радилися вони втрьох і, нарешті, виробили план, як діяти (Донч., I, 1956, 103).
3. Набувати чого-небудь; розвивати, удосконалювати певні якості, особливості і т. ін. в якомусь напрямку працею, вправами, силою волі тощо. В боротьбі з тою природою.. люди виробляли свої сили, а поперед усього виробили свій розум (Фр., IV, 1950, 120); Шевченко.. виробив і загартував свою естетику, свою поетику на творах Пушкіна, Гоголя, Лєрмонтова, Грибоєдова (Рильський, III, 1956, 84); Мирослава замовкла і в задумі сиділа цілу хвилину. Мовчав і батько.. Таку вже звичку він виробив у собі здавна, ще відтоді, коли син Григор, ще студентом, вступив у соціал-демократичну партію, в той час нелегальну. Що можна сказати — скаже сам, а чого не можна — не треба й питати (Головко, II, 1957, 585); // Робити ким-небудь, впливаючи якимось чином протягом певного часу. Доводиться, зокрема, говорити про ті чинники, що виробили з мене українського письменника.. Один — це природний нахил і другий — впливи передущих письменників (Вас., IV, 1960, 46).
4. Виконувати певну кількість роботи. Найперше, він вирішив для самого себе виробляти дві норми. Потім підтягти до свого рівня групу (Ю. Янов., II, 1954, 100); Закінчивши жнива, підрахували — й вийшло, що дід Євмен виробив кругло на 142 проценти й опинився на першому місці (Вишня, І, 1956, 316); Записав бригадир, скільки хто за сьогодні виробив (Головко, I, 1957, 334); // Заробляти певну суму, залежно від виконаної роботи. Річ у тому, що бідну людину, яка діставала 15 карбованців місячної плати, а решту виробляла від рядка за міські новини, раз у раз кривдив редактор (Коцюб., І, 1955, 426).
5. Виснажувати; вичерпувати. Виробили так землю, що вже нічого не родить (Сл. Гр.); Виробити шахту.
Виробля́ти (ви́робити) свою́ си́лу (си́лоньку) — виснажуватися, знесилюватися в роботі. Будеш досвіта До роботи вставати; Свою силоньку ні собі, ні мні, А панам виробляти (Рудан., Тв., 1956, 41); Ой щоб тобі, господине, хоріти, боліти: виробив я свою силу та на твої діти (Сл. Гр.).
6. тільки недок., розм. Робити щось незвичайне, несподіване. Бере заступ і лопату, Шкандибає в поле. І край шляху при долині — Отже не вгадаєш, Що каліка виробляє? — Криницю копає! (Шевч., II, 1953, 56); — Що та Орлиха виробляє? — подумала собі мати. — А здається, й розсудлива людина (Вовчок, I, 1955, 82); На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцімби вона такеє виробляла, Що у ставу ніхто життя не мав (Гл., Вибр., 1957, 74); Назад і вперед рвався грузовик, болото летіло з-під коліс, анархісти не злазили і, як п’яний кордебалет, топталися на місці, вироблюючи неправильні па (Ю. Янов., I, 1958, 197).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 473.