ВИ́ПУСК, у, ч. 1 Дія за знач. випуска́ти 1, 3, 4. Найголовніше в голуба-поштаря — це, звісно, вміння швидко знаходити після випуску потрібний напрямок для повернення на голубник (Донч., І, 1956, 54); А тим часом Крутояр з Гаглоєвим і Дорошем перейшли на другий бік печі перевірити, чи все готове до випуску сталі (Собко, Біле полум’я, 1952, 10); — У мене дипломна робота в університеті не закінчена. У нас випуск скоро буде, — пояснила Марія (Кучер, Чорноморці, 1956, 33).

2. Сукупність виробів, виготовлених одночасно і за одним зразком. Блискучий, найновішого випуску червоний мотоцикл підлетів до.. хвіртки і хвацько, майже на повному ходу, спинився (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 59).

3. Друкована збірка творів, статей одного або кількох авторів, що складає окрему частину тематичної серії і має порядковий номер. Переробивши, пришлю Вам обіцяне оповідання, воно піде вже до III випуску (Коцюб., III, 1956, 212); // Частина якої-небудь тематичної серії взагалі (передач і т. ін.). Раптом з репродуктора чути голос диктора: — Передаємо нічний випуск останніх вістей (Коч., II, 1956, 239).

4. Група осіб (учнів, студентів), що закінчили навчальний заклад одночасно. Наприкінці вересня в щоденнику "Діло" кілька разів появлялась оповістка, що закликала колишніх учнів С-кої гімназії, того випуску, що й Безбородько, на товариський з’їзд (Вільде, Сестри.., 1958, 409).

◊ На ви́пуск — не заправлений у що-небудь, одягнутий поверх чогось (про сорочку, штани). Сорочка [у Микити] ситцева червона на випуск, ще й поясом синім з китицями підперезана (Гр., II, 1963, 342); Він не був у військовій формі, а в домашньому, тобто в чоботях з штанами на випуск і голубій сатиновій сорочці (Тют., Вир, 1964, 343).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 464.