ВИ́ПРОБ, а, ч. Те саме, що ви́проба. Гори стали справжнім випробом для армійських коней (Гончар, І, 1954, 79).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 461.