ВИПРИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПРИСКАТИ, аю, аєш, док., перех. Прискаючи, виливати яку-небудь рідину Він набирає його [гасу] якнайбільше собі в рот і потім з усієї сили виприскує на вогонь (Шиян, Баланда, 1957, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 460.