Про УКРЛІТ.ORG

виполіскувати

ВИПОЛІ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПОЛОСКАТИ, ощу, ощеш, док., перех. Полощучи у воді, остаточно очищати після прання. Біля ополонки стояла Зінька, виполіскуючи білизну (Шиян, Баланда, 1957, 18); // Вимивати внутрішні стінки чого-небудь, збовтуючи воду. Я став виполіскувати склянку, дівчина теж підійшла до крана (Десняк, II, 1955, 406); — Геть, пусти! я кухоль виполощу (Мирний, II, 1954, 226); // Полощучи, промивати водою або іншою рідиною (рот, горло). От схопивсь швиденько [Нечипір],.. а про те, що жінка наказувала, щоб рот виполоскав, йому і невтямки було (Кв.-Осн., II, 1956, 106).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 457.

Виполіскувати, кую, єш, сов. в. виполоскати, щу, щеш, гл.

1) Выполаскивать, выполоскать. Виполоскали, обмили, та й принесли у шинок. Стор. II. 69.

2) Вымывать, вымыть, уносить, унести водой. На саме дно (чорт) спуститься, вхватить землі в пащеку і с тею землею наверх. А море глибоке, поки…. вирине він з моря, то вода вже геть виполоскала землю з рота. Драг. 15.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 178.

вгору