ВИПИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. випи́тувати. Все тоді було — погрози і злість, допитування і випитування (Чендей, Птахи.., 1965, 42).

Випи́тування на му́ках, заст. — допит з тортурами, катуванням.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 452.

Випитування, ня, с. Разспросы, развѣдываніе, вывѣдываніе.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 176.