ВИ́ПАТРАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Очистити від зовнішнього покриву та нутрощів (птахів, рибу, тварин). В казанку хлопці варили суп з перепеленятами, яких вони повидирали з гнізд і самі випатрали (Сміл., Сашко, 1957, 147); До ладу почисть в’юни, Добре випатрай лини (Стельмах, Колосок.., 1959, 108).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 449.