ВИНО́ШУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́НОСИТИСЯ, иться, док. 1. Внаслідок тривалого носіння витиратися, робитися непридатним (про одяг).
2. тільки недок. Пас. до вино́шувати 1, 2. Я. Галан висміює маячні плани походу на Київ, що виношувались "святим Юром" та жовто-блакитною зграєю (Іст. укр. літ., II, 1956, 606).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 444.