ВИНОРО́БНИЙ, а, е. Признач. для виготовлення вина. Для виробництва вина організовано виноробний пункт (Колг. енц., І, 1956, 176).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 442.