ВИНОГРА́ДОВИЙ, а, е. 1. Те саме, що виногра́дний. Там, з боку вокзалу, висока каплиця.., густо з боків оповита виноградовим хмелем (Мирний, III, 1954, 261).

2. у знач. ім. виногра́дові, вих, мн. Родина рослин, до якої входить виноград.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 441.

Виноградовий, а, е. Виноградный.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 173.