ВИНОГРА́ДИК, а, ч. Зменш. до виногра́д. [Мотря:] Ох, і виноградик же! Ох, виноградик! Хоч поласую ним, поки зятьок спить та онучки нема… (Мороз, П’єси, 1959, 333).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 441.