ВИНАХО́ДИТИСЯ, иться, недок., ВИ́НАЙТИСЯ, йдеться, док. Те саме, що знахо́дитися 1. [Пані Люба:] Якийсь винайшовся музика з кріпаків і склав йому [Кармелюкові] на шану шумку мазурку (Вас., III, 1960, 231).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 439.

Винаходитися, джуся, дишся, сов. в. винайтися, дуся, дешся, гл.

1) Отыскиваться, отыскаться, найтись.

2) Открываться, открыться; изобрѣтаться, изобрѣстись.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 172.