ВИМІРНИ́Й, а́, е́. 1. Який піддається вимірюванню.

2. Те саме, що вимі́рювальний. Семен Лодиженко з інструментом, рейками та вимірними стрічками перший пішов з робітниками (Ле, Міжгір’я, 1953, 100).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 432.