Вимівка, ки, ж.

1) = Вимова. Мнж. 177.

2) = Вимовка 3. Не може бути вимівка, шоби була винна жінка. Гол. І. 351.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 170.