ВИ́МПЕЛ, а, ч. 1. Вузький і довгий прапор, який піднімають на щоглі військового корабля під час плавання як ознаку його державної приналежності. Виглянуло сонце і заграло золотими бризками на хвилі; осяяло на високих щоглах червоні вимпели (Кучер, Чорноморці, 1956, 232); // Вживається на позначення кількості кораблів. Вночі, знявшись з Феодосії, ескадра в 32 вимпели вийшла у відкрите море курсом на південь (Гончар, Таврія.., 1957, 559); //Вузький і довгий, часто трикутний прапорець, що видається на відзнаку яких-небудь досягнень. Стіни прикрашали плакати, вимпели та почесні дипломи, завойовані.. спортсменами (Собко, Нам спокій.., 1959, 5); Кращим дояркам вручалися перехідні червоні вимпели (Рад. Укр., 21.І 1958, 3).

2. Металева трубка, коробка і т. ін. з прапорцем, що скидається з літака чи іншого літального апарата для передачі відомостей, якого-небудь сигналу і т. ін. Літак пролетів далі й кинув за сотню метрів по курсу судна вимпел. Тоненька металева трубка з поплавком і прапорцем поринула під воду й одразу спливла (Трубл., II, 1955, 446); // Металевий диск з яким-небудь зображенням як символ чогось. Місяць зійшов,.. на якому тепер наш вимпел лежить (Гончар, Тронка, 1963, 20); Автоматична міжпланетна станція несе вимпел з зображенням Державного герба СРСР (Рад. Укр., 14.ІІ 1961, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 436.