ВИМИКА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВИ́МКНУТИСЯ, неться, док. 1. рідко. Швидко виїжджати, виходити, вибігати звідки-небудь. Вечорами дехто запрягав коні і порожнем вимикався на ніч з села (Коцюб., II, 1955, 78); Безгучно і прудко, ще більше по-ящуриному вимкнулася [перекупка] з кімнати у двір (Л. Укр., III, 1952, 714); // Вириватися, вибиратися звідки-небудь. Раптом одна коняка застрягла в багні по самі коліна. Бідолашна намагалася вимкнутися із трясовини (Досв., Вибр., 1959, 63).

2. Перестати діяти внаслідок роз’єднання із загальною системою або внаслідок припинення подачі енергії. Електрична лампочка вимкнулася.

3. тільки недок. Пас. до вимика́ти. В жодній квартирі не вимикалося радіо (Ів., Життя.., 1945, 42).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 430.