Про УКРЛІТ.ORG

вимахувати

ВИМА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок. Раз у раз махати чим-небудь. Передні [гості] ще таки вимахували руками (Мирний, III, 1954, 84); Перед ним стояв собака. Вимахуючи звислим хвостом, він дивився на Альошу своїм вогким, зворушеним поглядом (Мик., II, 1957, 202); Вона [чайка] летіла легко, енергійно вимахувала крилами і швидко наздогнала табун (Збан., Мор. чайка, 1959, 210).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 429.

Вимахувати, хую, єш, сов. в. вимахати, хаю, єш, гл.

1) Размахивать, размахнуться. Буком вимахує. Молодая Бондарівна ще жартів не знала, вимахала ділу руку, да по пиці втяла. Н. п.

2) Намахиваться, намахаться. Добре ж вони, добре вимахали крила. К. Досв. 107.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 170.

вгору