Про УКРЛІТ.ORG

вимальовувати

ВИМАЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МАЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. 1. Ретельно, з усіма подробицями малювати, старанно розмальовувати кого-, що-небудь. Тарас під самісінькою банею вимальовував якийсь візерунок (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 99); // Ретельно окреслюючи, фарбувати що-небудь. Ельза підходить до туалетного столика і починає акуратно вимальовувати губи (Собко, П’єси, 1958, 136).

2. перен. Розповідати, писати про кого-, що-небудь, уявляти когось, щось дуже виразно, з подробицями. А коли б же чули ви, як Маруся вимальовує вас, і вашу одежину, і похід, і погляд! (Вовчок, І, 1955, 381); Шепоче знов трава ласкава мені про молодість свою, і вимальовує уява дзвінки конвалій у гаю (Сос., Щастя.., 1962, 196).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 428.

Вимальовувати, вую, єш, сов. в. вималювати, люю, єш, гл. Рисовать, нарисовать, написать красками; раскрасить. Коли б мені тії малярі, вималювала б милого собі. Мет. 52. Трумло збудувати, ще й вималювати. Грин. ІІІ. 364.

2) Вырисовывать, вырисовать, выписывать, выписать красками.

3) Разукрашивать, разукрасить. Я вишию, вималюю милому рукавця. Мет. 20.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 169.

вгору