ВИЛО́ЖИСТИЙ, а, е. Який відвертається (про комір). — Не розумію, нащо вони роблять такі вузькі рукави і такі широкі, виложисті коміри, як хомути (Л. Укр., III, 1952, 675).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 424.

Виложистий, а, е. Отложной. Виложистий комір. О. 186.1. XI. 26. Дівчина була…. в сорочці з виложистим коміром. Св. Л. 3.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 168.