ВИ́ЛАДНАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́ладнати. Перед світанком виладнаний полк у тихій жалобі покидав позиції (Кач., II, 1958, 408); Стоять поряд виладнані жатки-лобогрійки і самоскиди (Головко, І, 1957, 303).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 419.