ВИКРУТА́СОМ, присл., розм. Вивертаючись, роблячи круті повороти. Піднялися знову гулянки та танці, Максим з Явдохою в парі пішли викрутасом та вихилясом (Мирний, II, 1954, 249).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 417.

Викрутасом нар. Изворачиваясь. Тут танцювала викрутасом. Котл. Ен.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 165.