ВИКО́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вико́чувати. Для вкочування й викочування бочок укладені лаги (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 97).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 413.