ВИКО́ХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вико́хувати. Викохування цукрових буряків було для нього любісінькою справою — він знав усі таємниці вирощування цієї культури (Смолич, День.., 1950, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 413.