ВИ́КОМПОНУВАТИ, ую, уєш, док., перех., заст. Створити який-небудь твір. Ваші заміри не тілько зберегти на віки вічні голоси народних пісень, а на основі того народного співу викомпонувати інші пісні, — щиро народні по духу (Мирний, V, 1955, 372).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 410.

Викомпонувати, ную, єш, гл. Выдумать, придумать. Про що иншому і згадать страшно, те низовець…. викомпонує, вимізкує. К. ЧР. 137.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 164.