ВИ́КОЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́колоти. Багато з тих, хто звільняв з тюрми Всеслава, було страчено, багатьом були виколоті очі (Іст. УРСР, І, 1953, 72).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 410.